З Праги до Ханоя з однією пересадкою в Казахстані. Авіакомпанія VietJet відкрила свій перший прямий маршрут із Чехії до В’єтнаму, і я був на борту першого рейсу.

Наскільки комфортною є ця подорож? Чого можна очікувати від обслуговування на борту? І що саме відбувається під час пересадки в Алмати?

Ось мої враження, практичний досвід та відповідь на питання, чи обрав би я VietJet знову наступного разу.

Чи справді це прямий рейс?

Для початку трохи термінології. Хоча на маршруті передбачена пересадка в Казахстані, це все одно прямий рейс.

• безпересадочний рейс = рейс прямує безпосередньо до пункту призначення без будь-яких зупинок
• прямий рейс = може бути без пересадок або з пересадкою, за умови, що ви продовжуєте подорож на тому самому літаку
• пересадка = ви пересідаєте на інший літак і проходите всі процедури, пов’язані з пересадкою

Як виявилося, хоча цей рейс і був прямим, пересадка виявилася не надто приємною 😅. Але про це детальніше — далі в статті.

Як і коли літає VietJetAir?

Перший рейс відбувся 10 жовтня 2026 року, і саме на нього я купив квиток.

VietJetAir здійснює рейси з Праги до Ханоя на літаку Airbus A330-300, який, однак, не може безпечно подолати цю відстань без пересадки. Тому літак робить зупинку в Казахстані для дозаправки.

Рейс виконується двічі на тиждень, а зимовий розклад такий:

• Прага → Алмати / Алмати → Ханой
  • 18:25 – 05:10 / 07:00 – 15:05
• Ханой → Алмати / Алмати → Прага
  • 8:50 – 13:25 / 14:55 – 18:35

Скільки я заплатив за авіаквиток і що входить у його вартість?

VietJetAir — це бюджетна авіакомпанія. За найдешевшим тарифом «Eco» вам дозволено взяти з собою лише одну одиницю ручної поклажі вагою до 7 кг. Ніяких страв, ніякого зареєстрованого багажу, нічого.

Я обрав тариф «Eco» і придбав квиток в один бік безпосередньо на сайті vietjetair.com.

Повертаючись з Азії , я хочу спробувати ще одну бюджетну авіакомпанію — Scoot, що здійснює рейси з Сінгапуру до Відня.

Я придбав квиток незабаром після початку продажу, і він обійшовся мені приблизно в 349 євро. Це справді дорого, адже приблизно через тиждень з’явилася спеціальна пропозиція на квитки в обидва кінці за 286 євро.

Однак стандартна ціна на квитки в обидва кінці зазвичай становить близько 150 євро у класі «Еко».

У авіакомпанії VietJetAir можна вибрати один із чотирьох тарифних класів.

Для пересічного мандрівника найбільша різниця полягає між базовим тарифом «Еко» та тарифом «Делюкс», який включає як багаж, так і харчування.

Тариф	Багаж включено	Харчування та вибір місця
«Еко»	Ручна поклажа 7 кг	Обидва варіанти доступні за додаткову плату
«Делюкс»	Ручна поклажа 10 кг; зареєстрований багаж 40 кг	Гаряче харчування та вибір місця в класі «Економ»
«SkyBoss»	Ручна поклажа 12 кг; зареєстрований багаж 50 кг	Харчування та пріоритетний вибір місця
Бізнес	Ручна поклажа 18 кг; зареєстрований багаж 60 кг	Харчування та місце в бізнес-класі

Тарифи «SkyBoss» та «Бізнес» також включають пріоритетну реєстрацію та доступ до лаунжу, за умови наявності відповідних зручностей в аеропорту.

Якщо вам потрібна зареєстрована валіза та харчування, порівняйте тариф «Делюкс» безпосередньо з тарифом «Еко», враховуючи всі додаткові збори. У тарифі «Делюкс» не стягується плата за зміну рейсу, але вам доведеться сплатити різницю в ціні нового квитка.

Тариф «Deluxe» все одно передбачає подорож у тому самому салоні економ-класу. Отже, більш дорогий тариф сам по собі не гарантує вам кращого місця.

Скільки коштує вибір місця та реєстрація багажу?

Для тарифу «Eco» в офіційному прайс-листі VietJet для прямих та транзитних європейських маршрутів вказані такі додаткові збори:

Послуга	Ціна
Стандартний вибір місця	170 000 в’єтнамських донгів
Місце в першому ряду	310 000 VND
Місце «Hot seat» / з додатковим простором для ніг	510 000 VND
20 кг зареєстрованого багажу, заброньованого заздалегідь	1 520 000 VND
30 кг зареєстрованого багажу, заброньованого заздалегідь	2 240 000 VND
40 кг зареєстрованого багажу, заброньованого заздалегідь	3 000 000 VND

Скільки коштують їжа та напої?

В економічному класі доводиться платити навіть за воду. Меню на борту включає такі ціни:

Їжа або напої	Ціна на борту
Гаряча страва, наприклад, яловичина з рисом	6 доларів
Гаряча страва з напоєм та закускою	9 доларів США
Локшина швидкого приготування або суп	3–4 долари США
Вода, звичайна кава або безалкогольний напій	3 долари
Пиво	4 долари США

Товари, що замовляються заздалегідь, мають окрему ціну, яку ви побачите під час бронювання або управління квитком. У таблиці вище наведено ціни на товари, що продаються на борту.

Реєстрація та урочистості з нагоди першого рейсу з Праги

На цьому маршруті не було можливості зареєструватися онлайн, що мені особисто було б до вподоби, оскільки я подорожував лише з ручною поклажею.

Стійка реєстрації в аеропорту відкривається за 3 години до вильоту, і все пройшло за планом.

Просто майте на увазі, що під час реєстрації ручну поклажу також зважують.

Єдина незвичайна річ — вам видадуть наклейку «Транзит», яку потрібно прикріпити на одязі так, щоб її було добре видно.

Це дозволяє під час зупинки в Казахстані одразу визначити, хто продовжує подорож до Ханоя, а хто виходить в Алмати.

Після реєстрації я прямую до лаунжу на вечерю. Доступ до лаунжу не входить у вартість квитка, але я користуюся своїм тарифним планом Revolut. Детальніше про це я пишу в цій статті.

Рейс із Ханоя прибуває більш-менш вчасно, і відбувається традиційний водний салют, який утворюють дві пожежні машини. Таке часто трапляється в аеропортах по всьому світу на честь відкриття нових маршрутів.

Потім я прямую до виходу на посадку, де вже триває невеликий прийом, організований виключно для запрошених журналістів та інфлюенсерів.

Я купив квиток за власні кошти, тому чекаю разом з іншими пасажирами близько 30 хвилин, поки не розпочнеться урочистий прийом прибулих пасажирів.

Після цього нас пропускають через контроль безпеки до виходу B7.

Тут на нас чекає приємний сюрприз. Закуски для всіх пасажирів — звичайно ж, безкоштовні.

Тут є спринг-роли, міні-бургері, курячі рапи та вода.

Тим часом прямо у зоні виходу на посадку все ще триває прийом для запрошених гостей, де пропонуються дещо вишуканіші закуски, танцювальні виступи та промови — від директора аеропорту, представника авіакомпанії VietJetAir та посла В’єтнаму в Чехії.

Посадка та перші враження на борту

Незважаючи на всі урочистості, посадка на рейс відбувається вчасно.

Посадка відбувається безпосередньо через телетрап. Я обрав місце 42 K — місце біля вікна в задній частині салону.

Більшість стандартних авіакомпаній, що експлуатують літаки Airbus A330, мають схему розміщення крісел 2-4-2.

Тобто 2 місця біля вікна — прохід — 4 середні місця — прохід — 2 місця біля вікна.

Авіакомпанія VietJetAir (як і багато інших бюджетних авіакомпаній) використовує схему розміщення крісел 3-3-3. Це означає одне додаткове крісло в кожному ряду — і ви дійсно відчуєте різницю!

Місця для ніг тут справді жахливо мало. Принаймні, таке враження складається.

Місця для ніг теж не те, щоб про нього писати додому (це те, що називають «простором на два пальці»), але мій зріст 175 см, тож особисто для мене це цілком нормально.

Однак у порівнянні з іншими авіакомпаніями все не так уже й погано, принаймні судячи з цифр:

• простір для ніг у VietJetAir становить 78 см, що відповідає показникам переважної більшості авіакомпаній, зокрема Qatar Airways чи Etihad Airways
• ширина сидіння у VietJetAir становить 40 см, що на 3–6 см менше, ніж у стандартних авіакомпаній
• підголівник можна відкинути приблизно на 7 см, що приблизно вдвічі менше, ніж у стандартних авіакомпаній

Однак у салоні відчувається тіснота, головним чином через дуже вузькі проходи. І навіть ті сидіння, що на 3–6 см вужчі, дійсно дають про себе знати під час 14-годинного перельоту.

Порада щодо вибору кращих місць для пар

Задня частина літака звужується, тому між рядами 44–51 схема розміщення крісел не 3-3-3, а лише 2-3-2.

Хоча ширина самого крісла залишається незмінною, прохід ширший, і якщо ви подорожуєте удвох, то, безперечно, краще сидіти в окремому двомісному ряді.

Як вам сподобалися місця (і як спалося?)

Взагалі-то, цілком непогано.

Як я вже згадував вище, місця для ніг тут стільки ж, скільки й у всіх інших авіакомпаніях.

Вужче крісло не надто зручне, але це помітно переважно тим, хто сидить посередині або біля проходу.

Я завжди сідаю біля вікна, де можу притулитися до стінки й виграти кілька сантиметрів додаткового простору.

Звісно, це не дуже зручно. Але втома бере своє, і в підсумку я досить добре виспався на обох рейсах (з Праги до Алмати та з Алмати до Ханоя).

Також я високо оцінюю підголівник, який можна формувати під себе. Він, щоправда, досить маленький, але добре тримає форму, тож виявляється досить корисним.

Я вважаю відсутність будь-якого зарядного пристрою серйозним недоліком. Тут немає ні універсальної розетки, ні USB-порту. А використовувати зовнішні акумулятори під час польоту заборонено, тож якщо ви плануєте дивитися завантажені відео на мобільному, переконайтеся, що він повністю заряджений!

Другим серйозним недоліком є відсутність індивідуальних вентиляційних отворів кондиціонера. Однак це досить поширене явище на літаках, що виконують далекомагістральні рейси, і, безумовно, не є проблемою, притаманною виключно VietJetAir.

Яку їжу подають, і чи краще замовляти її заздалегідь?

Нічого. Найдешевший тариф «Eco» не включає ані їжу, ані напої.

Я трохи недооцінив це і спробував замовити харчування онлайн через систему управління бронювання лише за день до вильоту.

Але стандартне гаряче харчування потрібно замовляти щонайменше за 48 годин, тож мені залишилося лише поєднати пиво з сушеною куркою (або чіпсами).

Хоча я й не розумію, чому єдиним варіантом був саме набір із пивом, а не з безалкогольним напоєм.

Тож я зроблю замовлення і сподіватимуся, що зможу купити щось додатково на борту.

Обслуговування на борту починається приблизно через 30 хвилин після зльоту. Тим, хто заздалегідь замовив харчування, його подають першими.

З того, що я бачу, порції справді мінімальні.

💬 Якщо хтось летить літаком і зробить власне фото страви, я буду дуже вдячний, якщо ви опублікуєте його в коментарях під статтею.

Я їм свою сушену курку з пивом. Зараз десята година вечора, і разом із перекусом перед вильотом цього мені вистачить, тож наступний прийом їжі я замовлю під час польоту з Алмати до Ханоя.

Усі пасажири отримують від екіпажу пам’ятні подарунки з нагоди першого рейсу: брелок та шарф.

Розваги під час польоту: завантажуйте подкасти та відео

Сидіння в літаках VietJetAir не обладнані екранами, і VietJetAir не пропонує власної розважальної програми з фільмами під час польоту.

Обов’язково завантажте достатню кількість фільмів та подкастів на свій мобільний телефон, планшет або ноутбук перед польотом.

Я заздалегідь підготувався до цього, але зрештою, після «вечері» та перегляду одного відео, я заснув і прокинувся лише за 30 хвилин до приземлення.

Ось ми приземляємося над казахстанською пустелею:

Як виглядає пересадка в Алмати? Майже як звичайна пересадка

Це, безперечно, було найбільшим розчаруванням усього польоту.

Транзит — це просто зупинка на шляху, після якої ви продовжуєте подорож тим самим літаком.

Я вже багато разів літав такими рейсами, і в переважній більшості випадків залишався на борту. Так само, наприклад, вчинив Девід під час польоту авіакомпанією SCAT із Праги на китайський острів Хайнань.

Кілька разів нам доводилося виходити з літака, але ми проходили коротким коридором прямо до виходу на посадку, звідки знову сідали на борт.

В Алмати все відбувається інакше.

Ми виходимо в термінал і, слідуючи чітким вказівникам, прямуємо… до цілком стандартних стійок пересадки. Схоже, ніби ми справді пересідаємо на інший літак.

Одразу утворюється надзвичайно довга черга, у якій я простояв близько 30 хвилин.

Спочатку перевіряють наші посадкові талони, а потім, з якихось причин, казахстанська прикордонна поліція фотографує паспорти всіх пасажирів. Хоча, технічно, ми взагалі не в’їжджаємо до Казахстану.

Далі — ще одна черга на стандартний контроль безпеки.

Після цього мені доводиться шукати вихід на посадку, що, на щастя, в Алмати не становить проблеми, оскільки термінал дуже маленький.

Загалом процедури під час пересадки зайняли близько 45 хвилин.

До вильоту залишилося ще кілька хвилин, тож у мене є час, щоб купити щось перекусити. В Алмати вибір справді великий: тут є великий магазин «duty-free», «RELAY», «KFC» та кав’ярні.

Перевага над звичайним транзитом очевидна: літак не може вилетіти без вас. Вони завжди чекають на всіх транзитних пасажирів.

Мені навіть не завадило б, якби нам довелося вийти з літака й зайти в термінал — принаймні це дало б змогу трохи розім’яти ноги. Але процедури в Алмати справді неймовірно нудні.

Як вам сподобалося харчування, яке я замовив під час польоту?

Ми вилітаємо з Алмати до Ханоя більш-менш за розкладом.

Я на мить замилуюся абсолютно захоплюючими краєвидами гір Тянь-Шаню. Це справді прекрасно!

Під час цього рейсу всім, хто заздалегідь замовив харчування, знову подають їжу.

Це чудово. Ви фактично отримаєте замовлене онлайн харчування двічі: спочатку на рейсі Прага — Алмати, а потім ще раз на рейсі Алмати — Ханой.

Отже, я знову отримую свою сушену курку з пивом, хоча пиво мені зовсім не до смаку. Але дарованому коневі в зуби не дивляться, чи не так?

Цього разу, однак, мені цього замало, тож я обираю яловичину з рисом із досить широкого бортового меню.

На жаль, екіпаж повідомляє мені, що єдиний доступний варіант — це локшина швидкого приготування.

Що ж поробиш? Я з’їм локшину швидкого приготування — а точніше, суп.

Порція досить велика, але, чесно кажучи, я б волів би звичайну страву.

Але це коштує мені лише 4 долари, що цілком прийнятно.

До речі, за їжу можна розрахуватися лише кредитною карткою (дебетові картки не приймаються) або готівкою — у в’єтнамських донгах чи американських доларах. У євро розрахуватися не можна.

Решту польоту я знову проспав.

Ось приклад меню, якщо воно є.

Приліт до Ханоя та моя перша ніч у В’єтнамі

Ми приземлилися в Ханої вчасно.

Аеропорт досить невеликий, але я простояв у черзі на паспортний контроль понад півтори години.

Співробітники імміграційної служби не просять у мене нічого, крім паспорта. І, наскільки я бачу, у інших пасажирів вони теж нічого не запитують.

Сам паспортний контроль відбувається без жодного слова.

В аеропорту я знімаю свої перші донги в банкоматі BIDV і сідаю на автобус № 86 до центру міста. Усі способи дістатися з аеропорту я описав у статті «Транспорт з аеропорту Ханоя до центру міста».

У першу ніч я зупинився у невеликій квартирі Wecozy, що розташована прямо на знаменитій вулиці Ханой-Трейн-Стріт.

І мої перші враження від Ханоя були чудовими — мені тут дуже подобається! Але детальніше про це я розповім у путівнику по Ханої, який поступово оновлюватиму.

Не знаєте, де зупинитися? Наш путівник «Де зупинитися в Ханої» допоможе вам вибрати район.

Виберіть готель у Ханої за ціною

Що я рекомендую

Виходячи з власного досвіду польоту з Праги до Ханоя, перед поїздкою я б звернув особливу увагу на такі моменти:

• Порівняйте тарифи «Еко» та «Делюкс»,враховуючи всі додаткові збори. Якщо вам потрібна норма перевезення багажу, харчування та конкретне місце, тариф «Делюкс» може виявитися дешевшим, ніж тариф «Еко» з урахуванням усіх додаткових зборів.
• Замовляйте харчування щонайменше за 48 годин до вильоту. Або візьміть із собою власне. Під час мого рейсу вибір страв, доступних для придбання, був значно меншим, ніж зазначено в бортовому меню.
• Якщо подорожуєте удвох, обирайте подвійне крісло в рядах 44–51. Крісло там таке саме вузьке, але поруч із вами не сидітиме третя людина.
• Завантажте фільми, відео або подкасти. У кріслах немає екранів, тому переконайтеся, що у вас є розваги ще до зльоту.
• Майте при собі трохи готівки в доларах США або кредитну картку для придбання закусок. З огляду на мій досвід під час цього рейсу, я б не розраховував на можливість оплати звичайною дебетовою карткою.
• Будьте готові до додаткових перевірок безпеки в Алмати. Під час мого рейсу вони тривали близько 45 хвилин. Тому з точки зору комфорту ця зупинка була досить схожою на звичайний пересадковий рейс.
• Якщо ви хочете мати більше місця для ніг, доплатіть трохи — близько 18 євро — за місця в рядах 15, 34 та 25, позначені як «Extra Legroom».

Однак недоліком місць із додатковим простором для ніг є те, що підлокітники не піднімаються.

Чи полетів би я знову з VietJetAir?

Чесно кажучи? Напевно, ні. Звичайно, це залежатиме від ціни.

Я б без вагань скористався тією пропозицією, про яку я згадував, коли авіакомпанія продавала обмежену кількість квитків туди-назад за 286 євро. Це просто чудова ціна.

За стандартними цінами, які вони пропонують, тобто від 615 до 738 євро, я, мабуть, віддав би перевагу перельоту з пересадкою авіакомпаніями Etihad Airways, Turkish Airlines або Qatar Airways.

Звісно, мінусом стандартного рейсу з пересадкою є те, що ви не можете бути на 100 відсотків впевнені, що встигнете на наступний рейс (хоча авіакомпанія все одно подбає про вас).

Але зупинка на цьому прямому рейсі більше нагадує звичайний рейс із пересадкою — принаймні з точки зору незручностей, які вам доведеться зазнати. Це практично нівелює відмінності порівняно з рейсами із зупинкою.

Комфорт на борту відповідає тому, чого можна очікувати від бюджетної авіакомпанії. Він не надто високий, але за нижчу ціну з цим цілком можна змиритися.

До речі, квитки на цей рейс були повністю розпродані, тож мені цікаво, як авіакомпанія впорається з цим.

«VietJetAir» замовила 40 літаків Airbus A330-900, які повинні без проблем виконувати прямі рейси за маршрутом Прага — Ханой, тож подивимося, чи вдасться нам колись побачити традиційне пряме сполучення.

Це було б набагато логічніше.