Приблизно через 12 годин польоту з Канкуна ми приземлилися в Стамбулі, і до нашого рейсу до Праги залишалося ще 6 годин.

На папері — довга пересадка. Насправді ж цього часу було занадто мало, щоб встигнути дістатися з аеропорту Стамбула до центру міста.

До того ж я був абсолютно виснажений після попереднього перельоту. Тож ніяких екскурсій, ніякого Босфору й ніяких героїчних подвигів. Ми відразу попрямували до лаунжу Turkish Airlines.

Рейс зі Стамбула до Праги був другим етапом преміального квитка за маршрутом «Канкун — Стамбул — Прага», який я придбав трохи менше ніж за три тижні до подорожі за 55 000 миль Aegean Miles+Bonus та 393 євро на особу.

Повну історію бронювання, а також те, яким був дванадцятигодинний переліт на Boeing 787-9, я описав у своєму попередньому огляді рейсу Turkish Airlines зі Канкуна до Стамбула.

Коротко про наш рейс

• Маршрут:Стамбул (IST) — Прага (PRG)
• Тривалість польоту: 2 години
• Місце: 3E
• Літак: Airbus A321neo

Чи варто вирушати до Стамбула під час шестигодинної пересадки?

На мою думку, ні.

Аеропорт IST розташований далеко від центру міста і є дуже великим. До того часу, як ви пройдете паспортний контроль, доїдете до міста і повернетеся назад, маючи в запасі достатньо часу, від вашої шестигодинної пересадки майже нічого не залишиться.

Я б поїхав до міста з аеропорту IST лише в тому випадку, якщо б у мене була пересадка тривалістю щонайменше 8 годин. І навіть тоді — не тоді, коли я ледь можу тримати очі відкритими після трансатлантичного перельоту.

Про те, як приймати рішення, виходячи з тривалості пересадки, реалістичного часу на дорогу та того, що ви встигнете зробити в центрі міста, я розповідаю у статті «Стамбул під час пересадки: чи варто їхати в місто?».

Ви також можете знайти практичну інформацію про заходи безпеки, мінімальну тривалість пересадки та орієнтування в терміналі в нашому путівнику щодо пересадки в аеропорту Стамбула (IST).

Ми точно знали, чого хотіли: лаунж, душ і можливість трохи прокинутися.

Я не є шанувальником лаунжу Turkish Airlines, але він добре виконав своє призначення

Пасажири бізнес-класу мають дві важливі привілеї під час пересадки.

Перша з них — прискорений прохід через контроль безпеки, який (іноді) доводиться проходити під час пересадки.

Під час нашого візиту всюди було абсолютно тихо, але з минулого досвіду в Стамбулі я знаю, що прискорена процедура може легко заощадити вам 15 хвилин.

Друга, і набагато важливіша, перевага — це, звичайно, зал очікування.

Бізнес-лаунж Turkish Airlines — один із тих, що на фото виглядають просто фантастично.

Він величезний. Тут є різноманітні зони для відпочинку та безліч кулінарних станцій, де готують страви наживо. На папері йому справді майже нічого не бракує.

Але мені він не дуже подобається.

Хоча він і просторий, але щоразу, коли я туди заходжу, там завжди повно людей, і спокою там точно немає. Звісно, це все одно краще, ніж у загальній зоні аеропорту...

Але найбільше мені не подобається те, як тут подають їжу.

Тут небагато класичних буфетних станцій, де можна самостійно накласти собі саме те, що хочеш. Більшість гарячих страв подають на окремих прилавках, де кухар накладає тобі порцію.

Я розумію, у чому суть. Їжа свіжа, і все це виглядає ефектніше, ніж кілька контейнерів із нержавіючої сталі з кришками.

Але коли я втомлений і голодний, мені не хочеться ходити по кількох кіосках, стояти в чергах і щоразу заново пояснювати, що саме я хочу. Я просто хочу взяти їжу й сісти. Можливо, у цьому плані я трохи некультурний, але традиційний «шведський стіл» мені більше до вподоби.

Також мене здивував напрочуд бідний вибір безалкогольних напоїв. Я очікував набагато більшого від флагманського лаунжу Turkish Airlines.

З іншого боку, мушу віддати належне душовим кабінам. Їх тут багато, а окремі душові кабінки досить просторі. Після довгого перельоту з Канкуна це було саме те, що мені було потрібно.

Якщо у вас немає доступу до лаунжу і вам доведеться чекати на пересадку з ночівлею, обов’язково ознайомтеся з варіантами готелів поблизу аеропорту Стамбула та можливістю переночувати безпосередньо в терміналі.

Дві години до Праги? Я б це витримав навіть у економічному класі

Після шести годин у аеропорту ми нарешті дісталися до виходу на посадку.

Посадка відбувалася за зонами і пройшла дуже впорядковано.

Політ зі Стамбула до Праги триває лише близько двох годин. Чесно кажучи, я б легко переніс такий короткий переліт у економічному класі без особливих труднощів.

Однак на короткомагістральних маршрутах «Turkish Airlines» пропонують те, що серед європейських авіакомпаній досі залишається великою рідкістю: справжній бізнес-клас.

У більшості європейських авіакомпаній пасажири отримують такі самі вузькі крісла, як і в економічному класі. Лише середнє крісло залишається вільним, а десь попереду затягують завісу.

На нашому літаку Airbus A321neo був окремий салон із широкими кріслами, розташованими у конфігурації 2–2.

«Turkish Airlines», ймовірно, є єдиною авіакомпанією в Європі, яка широко застосовує такий продукт практично на всіх своїх літаках, призначених для коротко- та середньомагістральних маршрутів.

Або, може, є ще якась авіакомпанія?

Я поки що не натрапив на таку, хоча вже робив огляди кількох європейських бізнес-класів тут:

• Бізнес-клас Lufthansa на A320 (Мюнхен — Каїр)
• Бізнес-клас Aegean Airlines на літаку A321 (Афіни — Прага)
• Бізнес-клас Condor на літаку A320 (Франкфурт — Прага)
• Бізнес-клас Air France на літаку A220 (Прага — Париж)

Цього разу темні сидіння виглядають гарно

Під час мого попереднього польоту на Boeing 787-9 салон у чорних та темно-сірих тонах здався мені дещо холодним і похмурим.

На борту A321neo ці кольори мене зовсім не дратували.

Темні сидіння доповнюються більш виразною бежевою оббивкою та світлою подушкою. Завдяки цьому весь салон виглядає елегантніше та затишніше, ніж бізнес-клас на «Дрімлайнері».

А може, я просто був у кращому настрої, бо вже повертався додому — хто знає 

Головна відмінність від економ-класу, звичайно, полягає не в кольорі, а в просторі.

	Бізнес-клас	Економ-клас
Ширина сидіння	21 дюйм / 53 см	18 дюймів / 46 см
Відстань між сидіннями	45 дюймів / 114 см	31 дюйм / 79 см
Кут нахилу спинки сидіння	5 дюймів / 13 см	3 дюйми / 8 см

Сидіння дуже широке, і навіть якщо ви витягнете ноги, місця для ніг буде достатньо.

Я, можливо, сподівався, що спинку можна буде відкинути трохи далі. Однак під час двогодинного денного рейсу це зовсім не є проблемою.

Підголівник трохи розчарував. Хоча його можна регулювати, він настільки широкий, що не дуже добре підтримував мою голову. Це не катастрофа, просто досить дивна недооцінена функція.

Перед сидінням розташований 13-дюймовий сенсорний екран. Екран цілком пристойний, але через великий простір між сидіннями він знаходиться досить далеко, щоб зручно керувати ним руками. Саме тому кожне сидіння також має власний пульт дистанційного керування.

Місця для зберігання речей вистачає. Є універсальна розетка, а також стандартний USB-A-порт більшого розміру.

На нашому сидінні не було порту USB-C.

Міні-перегородка між двома сидіннями виглядає трохи дивно, якщо ви подорожуєте самостійно.

Це, власне, досить кумедно, адже насправді ця перегородка має ширину лише близько 5 см і абсолютно ні до чого не придатна.

Обслуговування розпочалося ще до зльоту

Лише тоді стало зрозуміло, у чому Turkish Airlines справді сильні.

Ще до зльоту нам подали вітальний напій і гарячу серветку. Одночасно бортпровідники роздали меню та почали приймати замовлення.

Обслуговування розпочалося точно так само, як і на далекомагістральному рейсі.

На європейських маршрутах бізнес-клас часто зводиться головним чином до того, що середнє місце залишається вільним, більшої норми провозу багажу, доступу до лаунжу та більш гнучких умов бронювання квитків. Сам політ при цьому нічим не відрізняється від звичайного.

Компанія «Turkish» не економила на сервісі навіть під час цього двогодинного рейсу. І саме це мені в ній подобається найбільше.

Після зльоту нам подали піднос із закускою, салатом, десертом, хлібом та напоєм.

Чесно кажучи, я раніше куштував трохи кращі страви; салат був дещо «не свіжим». Але, можливо, після я навіть не знаю, скількох годин, я був єдиним, хто відчував втому.

Тільки-но я доїв закуску, екіпаж приніс на тому самому підносі гарячу основну страву.

Жодних пластикових контейнерів і жодних швидких, формальних перекусів. Справжній повноцінний обід, просто втиснутий у значно коротший рейс.

Кебаб «Адана» виявився не найкращим вибором

На основне блюдо я обрав кебаб «Адана» з рисом.

Цього разу я помилився. Страва здалася мені дуже важкою, трохи сухою, і загалом вона мені не дуже підійшла.

Моя дівчина замовила куряче філе «Супрем». Звісно, я спробував, і, звісно, воно було набагато смачнішим за мою страву.

Тож вона виграла «змагання» за найкраще основне блюдо. Решта обслуговування, однак, була дуже гарною і, як для такого короткого рейсу, насправді напрочуд розлогою.

Протягом усього польоту без обмежень пропонувалися як алкогольні, так і безалкогольні напої. Перед приземленням нам також подали горішки.

Екіпаж впорався з усім обслуговуванням без зайвих затримок і не створював враження, ніби їм доводилося поспішати, щоб встигнути все завершити до початку зниження.

Чи варто обирати бізнес-клас Turkish Airlines для перельотів у межах Європи?

Я точно не платив би за різницю в ціні за двогодинний рейс. Дві години — це все-таки лише дві години, і я без проблем пересидів би їх у економічному класі.

Однак якщо ви хочете забронювати квиток у бізнес-класі на рейс по Європі, Turkish Airlines є набагато кращим вибором, ніж більшість її конкурентів.

На нашому літаку A321neo ми отримали не просто місце в економічному класі з порожнім сусіднім сидінням.

Нам насправді надали ширше крісло, величезний простір для ніг, власний екран та повноцінне харчування з кількома стравами.

Додайте до цього доступ до лаунжу, пріоритетну реєстрацію, більшу норму багажу та більш гнучкі умови квитка.

Як короткий переліт з пересадкою під час далекої подорожі в бізнес-класі, я вважаю, що це майже ідеальний варіант. І якби різниця в ціні порівняно з економічним класом не була надто великою, я б із задоволенням придбав такий квиток окремо.

Інформацію про норми перевезення багажу, варіанти реєстрації та інші практичні відомості ви знайдете в нашому путівнику по Turkish Airlines.

Лаунж у Стамбулі знову мене не вразив. Кебаб «Анталія» я б більше не замовив. Щодо самого рейсу, то тут мені майже немає до чого причепитися.

Для короткого перельоту в межах Європи? Абсолютно чудово.